Ми — вільні!

                                                              Від серця й до серця — одна Україна,
                                                                 Козацький ще дух не погас,
                                                                    Сьогодні не впадемо ми на 
                                                                     В складний, непростий для всіх 
                                                                Ми — нація, дух міцний, ті, хто 
                                                             Із заходу, сходу, дорослі й 
                                                           Ми стільки вже бачили всього й 
                                                          Що ми не підемо з своєї 
                                                                                 (Юлія Хандожинська)

 Від карпатських гір і до Хортиці, від Батурина і до берегів Чорного моря, від шумних київських вулиць до широких степів Херсонщини — все це — твоя Україна, край, де ти народився і живеш. Тут черпали натхнення Тарас Шевченко й Леся Українка, виборювали незалежність Богдан Хмельницький та Василь Стус, прославляли рідну землю Марія Заньковецька й Іван Фірцак.

У клекоті лелеки, у полум’ї вечірньої заграви, в ароматі квітучої вишні з батьківського саду й тихому шелесті пшеничної ниви живе нестримне щастя кожного українця. А ще воно вічно живе у піснях та віршах, дбайливо створених мудрим українським народом.

Моя Україна

Україно моя солов’їна,
Народились ми в твоїх казках,
Твоя мудрість в вишневих перлинах
Процвітає, мов маки в полях!
Я для тебе від серця найкращі
Заспіваю чарівні пісні,
І нехай, наче квітка зростає,
Слава й гордість твоєї душі!
(Юлія Хандожинська)